Батькам про гіперактивність дитини

Як допомогти гіперактивній дитині?

Дуже часто доводиться чути від батьків: «він / вона у мене гіперактивний / а, весь час носиться, на місці не всидить!» – причому часто мова йде про дітей 2-3 років.
Відразу зазначу, що діагноз СДУГ ставлять не «на око», а за результатами обстеження у лікара-невролога або дитячого психоневролога – це дитячий психіатр., і, що важливо, в основі лежить зовсім не надлишок енергії, а, навпаки, брак психічної енергії, виснаження – прояв слабкості нейродинамічного фактора .
Енергетичний блок мозку, в силу недостатності, не активізує в належній мірі лобові частки, і, відповідно, відбувається відстрочка їх дозрівання (тобто дитина пізніше середньостатистичних однолітків навчається самоконтролю і усвідомленому плануванню своєї діяльності, пізніше розвивається критичність).

Постійно рухаючись дитина покращує кровопостачання і її організм в цілому мобілізує свою психічну діяльність.
Уявіть, що Вам дуже хочеться спати, але не можна, що Ви будете робити? Рухатися, щоб не заснути. Так і гіперактивна дитина змушена весь час рухатися, щоб підживити себе енергією.
Крім того, багатьом діткам зі СДУГ властиве порушення пропріоцептивної (м’язової) чутливості по типу гіперчутливості. Такі дітки не бояться синців, шукають глибоких відчуттів (зав’язнути в снігу, прагнуть поштовхатися-поборотися).
Недолік пропріоцептивних відчуттів додає ще більше рухів -дітям потрібно, наприклад, не просто поворушити рукою- потрібно вдарити, притиснути і т п).

Поведінка гіперактивної дитини, безумовно, доставляє масу проблем і багато батьків звертаються до дитячого психолога.
Але, тут важливо розуміти, що це не просто психологічна проблема, і небажану поведінку гіперактивної дитини можна скорегувати тільки за умови комплексного підходу. Роботи тільки психолога буде недостатньо. Необхідно підключити нейропсихолога, але, найголовніше, потрібна щоденна праця самих батьків.

‼️ Тепер розглянемо, що ж може допомогти гіперактивній дитині (крім нейрокоррекції і терапії у невролога – це основа):
⠀
– чіткий режим дня, достатній час на сон; ⠀
⠀
– чітка система правил вдома (межі);
⠀
– загальнозміцнюючі заходи (басейн, контрастний душ, масаж, особливо комірцевої зони, при відсутності противопоказань – все, що покращує мозкове кровопостачання. Якщо є підстави припускати порушення кровопостачання (кривошия, родові травми шиї) – необхідно зробити УЗД); ⠀
⠀
– необхідно природним чином нарощувати енергетичний потенціал: багато активно гуляти на свіжому повітрі, багато рухатися, по можливості спати вдень; ⠀
⠀
– дотримуватися принципів правильного харчування, дотримуватися питного режиму; ⠀
⠀
– не перевантажувати додатковими гуртками та секціями; ⠀
⠀
– забезпечувати можливість зміни діяльності (трохи позаймались-обов’язково організована рухова активність); ⠀
⠀
– виконувати вправи на балансирі, особливо в поєднанні з когнітивними завданнями – Вчити вірші, рахувати – це змушує дитину концентруватися. Корисно також сидіти під час занять на балансувальній подушці або фітболі; ⠀
⠀
– корисно використовувати крісло-мішок: невеликий тиск крісла дає дитині пропріорецептивні відчуття, яких не вистачає; ⠀
⠀
– займайте руки: ліплення, малювання, аплікація; ⠀
⠀
– жування теж допомагає зосередитися; ⠀
⠀
– ігри на розвиток уваги і зниження імпульсивності. ⠀
⠀
Якщо мова йде про дитину дошкільного віку, то дуже важливо пам’ятати, що «Ранній розвиток» навантажує кору ГМ на шкоду підкірці.
Гіперактивними діти часто стають там, де не вистачає психічної енергії, тонусу і дітям доводиться «підзаряджатися» в русі: якщо втомився слухати, починає метушитися, рухатися. ⠀

Колчева Т.