Тиждень психології. Середа 26.04.2023

26.04. Середа
1. Психологічна просвіта «Упевнені, що вами не маніпулюють?»

Для учнів, педагогів, батьків

Упевнені, що вами не маніпулюють? Навчіться свідомо споживати інформацію

Нині вміння протистояти негативним інформаційним впливам та маніпуляціям — надзвичайно важливе.

ЗМІ впливають на суспільство загалом і на кожного його члена зокрема. Не завжди цей вплив позитивний: інформація, яку ми читаємо у ЗМІ, може спонукати до деструктивних дій, розпалювати конфлікти, змінювати наші погляди та переконання. Тому потрібно не лише аналізувати зміст прочитаного й учитися помічати прийоми маніпуляції, а й свідомо споживати інформацію, розвивати критичне мислення. З’ясуємо, як ми самі можемо уберегтися від маніпуляцій.

Автор апелює до ваших потреб, інтересів чи очікувань — не поспішайте йому довіряти

Іноді може здаватися, що автор тексту цікавиться вашими проблемами, поділяє ваші інтереси, почуття, переживання чи погляди, щиро співчуває вам. Це зазвичай зумовлює повагу й довіру до нього, його думок і рекомендацій. Утім, автор може скористатися вашою довірливістю та знаннями про ваші потреби, аби прямо маніпулювати вами чи непомітно підвести до певної думки. Тож якщо автор зумовлює довіру, бо розуміє вашу проблему, — будьте пильними

Помітили «прогалини» у тексті чи хибну аргументацію — насторожіться

Якщо автор прагне заплутати або «підштовхнути» вас до певної думки, у його тексті не буде логіки чи доказовості. Зазвичай автор між тезою та аргументами встановлює хибні причинно-наслідкові зв’язки, видає за «аргументи» міфи або непідтверджені дані. Нерідко автор непослідовно викладає думки та намагається переключити вашу увагу на іншу тему. Крім цього, маніпулятор може зіграти на ваших суперечливих емоціях, зумовити розгубленість, нав’язати враження чи думку, підвести до певних дій — бажаних та очікуваних для нього, але несподіваних для вас. Тож довіряйте своїм внутрішнім відчуттям і критично ставтеся до тексту, який читаєте

Не ведіться на гостроцікавий заголовок, бо це — приманка

Заголовок може не лише привернути вашу увагу до будь-якого тексту, а й викривити розуміння якоїсь події або явища, тобто сформувати певну думку про них ще до того, як ви ознайомитеся із текстом. Коли ви прочитали заголовок, то вже певною мірою довіряєте або не довіряєте тому, про що йтиметься далі. Тож будьте обережні! Заголовок, який одразу впадає в око, може не мати нічого спільного зі змістом тексту й, відповідно, зумовити сумніви чи тривогу, дезорієнтувати в інформаційному просторі. Зазвичай такі сильні емоції спричиняють заголовки із афективними словами чи закликами, експресивними або вирваними з контексту фразами. Тож уже на початковому етапі ознайомлення з текстом замисліться й аналітично поставтеся до того, що прочитаєте далі

Не дайте маніпулятору зіграти на ваших емоціях — зберігайте спокій

Людиною легко маніпулювати, коли вона переживає сильні емоції. Саме тому маніпулятор намагається вплинути на ваш емоційний стан. Для цього маніпулятор може використовувати в тексті перебільшення, епітети, негативно забарвлені, наприклад, брутальні слова.

Моторошні деталі, роздмухана пафосність або впевненість у можливості швидко та легко досягнути бажаного результату — інструменти, які дають маніпулятору змогу нав’язати вам певний настрій, зумовити нестримну, а інколи і руйнівну емоцію, а головне — вимкнути логіку, спровокувати агресію чи стан бездіяльності.

Маніпулятор може нав’язувати певні найменування, порівняння, асоціації чи ярлики. У такий спосіб він намагатиметься прищепити свої поняття і ставлення до подій чи окремих особистостей. Тож коли читаєте будь-який текст, спробуйте поставити собі запитання: «До якої думки мене намагаються підвести? Кому це вигідно? Чи відповідає те, що я прочитав (-ла), моїм переконанням?»

Не приймайте на віру думку авторитета — перевіряйте інформацію і робіть власні висновки

Часте, повторюване звернення до авторитету або запевнення на кшталт «так усі роблять», «їм це вдалося і вони щасливі!» надає тексту солідності й правдоподібності, але тисне інформаційно — змушує прийняти думку того чи того фахівця, не сумніваючись у її правдивості й не аналізуючи її.

Не давайте змоги чужій думці, хоч якою цікавою й переконливою вона була б, витіснити вашу власну. Критично ставтеся до інформації, яку споживаєте, — перевіряйте, аналізуйте, розмірковуйте й робіть власні зважені висновки. Факти та перевірена інформація — ваша основна «зброя»

Крапля камінь точить, тож придивляйтеся до дрібниць

Один із поширених маніпулятивних прийомів — вкраплювати брехливу інформацію в текст, що містить правдиві факти, які ви легко можете перевірити або із якими обізнані загалом. Така замаскована вставка може не привернути вашої уваги, але діятиме підсвідомо. Незабаром і не помітите, як подія, яка раніше тривожила, виявиться незначною, а людина, якій досі не довіряли, здаватиметься доброю та порядною. Тож щоб не впійматися на цей прийом маніпулятора, аналізуйте прочитане й користуйтеся кількома джерелами перевірки інформації

Не панікуйте, якщо розгубилися

Інформація має збагачувати вас конкретними знаннями, давати простір для роздумів та власних інтерпретацій, а не спрощувати й знецінювати самостійне мислення. Якщо інформація, яку ви прочитали, завела у глухий кут, підвищила рівень паніки, навіяла страх, злість, підштовхнула до невластивих для вас дій чи спонукає до них, або, навпаки, нівелює бажання діяти — найімовірніше, вами зманіпулювали. Щоб не допустити цього надалі — розмірковуйте та спирайтеся на власний досвід

Стережіться — маніпулятор може діяти м’яко

Коли маніпулятор залякує, гнівно критикує і звинувачує — це помітно. Ви відгороджуєтеся або активно обороняєтеся від такого впливу й почуваєтеся впевнено, бо здатні контролювати свої думки та почуття. Утім, маніпулятор може діяти тихо та непомітно, м’яко й безболісно тиснути на ваші слабкі місця. «Як правильно пише!», «Можливо, він має рацію?» — такі міркування свідчать про те, що вами зманіпулювали, приспали вашу пильність і критичність.

Часом люди потрапляють у скрутні, проблемні ситуації і не знають, як із них вийти. У такі моменти маніпулятор виступає як цілитель, який допоможе, втішить, підсолодить, скаже «для душі». Тож якщо ви потрапили у скрутну ситуацію й відчуваєте легку розслабленість, отримали пропозицію миттєво розв’язати всі свої проблеми — схаменіться, аби не потрапити на гачок до маніпулятора

Не поспішайте й дивіться на все тверезими очима

Не варто робити покупки в супермаркеті, коли ви голодні, — бо придбаєте чимало зайвого й витратите купу грошей. Теж саме стосується й інформаційного голоду — він може спричинити неконтрольоване споживання, а то й «проковтування» інформації — здебільшого непотрібної та шкідливої, яку неможливо «перетравити». Маніпулятор не може силоміць змусити вас зануритися в інформаційне поле, щоб маніпулювати вами. Однак він тримає на прицілі ваш неспокій, жадобу до знань, прагнення якнайшвидше розв’язати ситуації, і чекає нагоди, коли ви самі дозволите йому діяти і таки «з’їсте» або хоча б «скуштуєте» те, що він запропонує.

Одна з емоцій, якою вдало керує маніпулятор, — страх. Коли людина, яка боїться за себе, свою родину, своє становище, шукає вихід зі скрутної ситуації, вона готова прислухатися до лжепророків, недобросовісних порадників, зокрема й «добродійників» у медіапросторі. Тому, перш ніж щось читати, вгамуйте емоції та заспокойтеся, а відтак із ясним розумом сприймайте те, що вам пропонують. А щонайголовніше — поміркуйте, чи потрібне це вам

Не станьте самі собі дезінформатором — фільтруйте інформацію, яку споживаєте

Деструктивними можуть бути не лише технології, які умисно впливають на свідомість і поведінку: явно або приховано спонукають думати і діяти так, як вигідно маніпулятору. Руйнівною можна також вважати дію тексту, який обтяжує вас фактажем і чиїмись думками, створює хаос, зумовлює нервове збудження і небажання перевіряти прочитане в інших джерелах. Дезорієнтувати може і плутаний, напівправдивий текст, який виклали непрофесійно або несвоєчасно опублікували.

Коли ви споживаєте безліч інформації, що зумовлює різні, абсолютно протилежні емоції, ви самі дезорієнтуєте себе. Щоб цього не сталося, критично ставтеся до інформації, яку збираєтеся читати: фільтруйте її за якістю, джерелом, стилем викладу, нагальністю та інтересами. Так «ваша» інформація слугуватиме вам.

2. Розвіюємо міфи про психологію

Для учнів 7-8 класів

Міфи про психологію

При тому, що популярність всього, що пов’язано з психологією, величезна, існує велика кількість «популярної» літератури з психології. Але чи привильне наше уявлення про цю професію?

Навіщо потрібні шкільні психологи?

Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?

Шкільні не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, надати допомогу у її вирішенні. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень (пам’ять, увага, мислення, темперамент, характер, профорієнтація). Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН.

Психолог – це теж не зовсім те, що показують у фільмах, особливо американських. Розвіємо  ряд міфів про психологію, що існують у суспільстві. В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і вигадують різноманітні міфи.

Міф 1 Психолог працює з «ненормалними» людьми

Нормальна, здорова людина до психолога не піде. Один із найпопулярніших міфів.

Перш за все, психолог за визначенням має справу зі здоровими людьми, що мають ті чи інші труднощі, проблеми. З психічними відхиленнями має справу лікар, психіатр. Це медична спеціалізація. Психолог же не має медичної освіти і навіть не має права лікувати.

Що стосується поділу психолог і психотерапевт, то він не настільки очевидний. Однак можна сказати, що психотерапевт має справу з більш складними випадками, глибокими психологічними травмами, особистісними проблемами. Психотерапія припускає більш глибоку і тривалу роботу, в ході якої досить суттєво може змінитися внутрішній світ клієнта.

Психолог же консультує, розбирається з приватними випадками, дає рекомендації (наприклад, психолог разом з клієнтом може напрацювати список прийомів, які допомагають розслабитися або, навпаки, зосередитися і т.п.).

Міф 2. Психолог – людина-чарівник

Людям здається, що на консультуванні, вислухавши проблеми клієнта, психолог за допомогою “чарівної палички” у вигляді поради, розумного слова – одразу ж розвіє всі складнощі, і все стане на свої місця.

Зрозуміло, що це не так. Психолог – це професіонал, який наділений знаннями та вміннями. Він використовує різні види допомоги.

Це може бути підтримка в гострій кризовій ситуації. Це – консультування, яке розширює знання з питань вікових норм, криз, взаємостосунків. Це може бути психотерапія, як допомога в пошуках внутрішніх ресурсів людини, варіантів вирішення проблеми, пошуків нового місця в життєвій системі тощо.

Міф 3. Психолог – це порадник як вчинити в певній ситуації

Психолог-професіонал ніколи не нав’язує порад.

Адже ніхто не може бути більш компетентним у житті людини, ніж вона сама. А також тому, що відповідальність за власний вибір клієнта не може нести ніхто, навіть психолог.

Психолог допомагає побачити варіанти розв’язання даної проблеми, продумати наслідки й прийняти найефективніше рішення для даної людини.

Міф 4. Хороший психолог після недовгого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.

Завдання психолога – не розібратися в життя клієнта, а допомогти йому самому розібратися у своєму житті. Тому у нього просто немає такої задачі – якось визначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке навішування ярликів, можна навіть сказати, видає як раз не найкращого спеціаліста. Адже саме по собі віднесення людини до того чи іншого типу або визначення якогось рівня мало що дає для вирішення реальної проблеми.

Та й не треба плутати психолога з ясновидцем. Часто психологи чують такі прохання: бачиш людину в перший-другий раз, а він, дізнавшись про свою професію, просить розповісти йому про нього.

Міф 5. Психолог може змінити або вмовити того, кого потрібно

Досить розповсюдженим уявленням є те, що психолог може миттєво змінити або дитину, або дорослого так, що вони зразу ж стануть “такими як треба”.

Батьки шукають можливостей як змінити дитину, щоб вона стала кращою, у розумінні батьків. У такому разі психолог може разом із батьками впливати на ситуацію. Адже часто поведінка дитини є результатом неефективних виховних заходів самих батьків, і тому варто перебудувати стосунки з дитиною, змінити правила в сім’ї.

Потрібно батькам розуміти, що те, що формувалось роками, за годину не можливо змінити.

Міф 6. Психолог навчить, як маніпулювати іншими людьми

Часто звертаються до психолога із проханням навчити, як вплинути на дитину, дружину, чоловіка, батьків тощо.Кваліфікований спеціаліст пояснить клієнту, що маніпуляція суперечить етичному кодексу психолога і є найгіршим способом налагодження стосунків.

Міф 7. У психолога не повинно бути проблем, інакше який же він психолог і як може допомогти іншим?!

Психолог – не Бог. У нього можуть бути і бувають проблеми. Єдине, що потрібно від хорошого фахівця, це усвідомлювати свої проблеми, тримати їх під контролем, щоб вчасно відстежити, якщо його проблеми починають заважати ефективній роботі з клієнтом. Для цього, по-хорошому, психолог сам повинен періодично проходити особисту психотерапію.