Поради для батьків про те, як допомогти дітям не боятися сповіщень про повітряну тривогу та поводитися під час вибухів

Поради для батьків про те, як допомогти дітям не боятися сповіщень про повітряну тривогу та поводитися під час вибухів.

Рекомендації розробили експерти Міністерства охорони здоров’я разом з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз.

Дорослим рекомендується:

• Запропонуватидитині пограти в терапевтичну “гру”: розтерти вуха й уявити, що з них “висипається” в долоню чи на землю те, що їм заважає, або уявити себе собакою, який щойно вийшов з води та струшує з себе всю воду. Після цього можна запитати в дитини про те, що їй би хотілося робити після того, як вона вийде з укриття.
• Пояснити, щовідбувається. Щоби нормалізувати стан дитини можна побудувати розмову наступним чином: “Я бачу, що ти боїшся. Це дійсно дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ знають про загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що вони дбають про нашу безпеку. І нам потрібно подбати про себе, тому ми йдемо в безпечне місце”.
• Підтриматималечу: “Я з тобою – і буду з тобою весь час”. Рекомендовано запропонувати дію, запитати: “Хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?”. Важливо, щоби дитина не почувалася безпорадною, натомість мала відчуття, що може вплинути на ситуацію: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки.
• Поспілкуватисяз дитиною після того, як загроза минула. Після скасування повітряної тривоги дорослому треба обов’язково наголосити на цьому: “Все минулося. Тепер ми в безпеці. Дякую, ти був/була таким сміливим/сміливою, міцним/міцною. Ми чули так багато гучних звуків, але ми впорались. Я пишаюсь твоєю стійкістю та піклуванням про іграшку/молодшого брата чи сестру/про себе самого”.

Зняти напругу, коли лунають неприємні гучні звуки, допоможуть наступні практики:

• співанняпісень;
• прослуховуванняаудіоказок в навушниках;
• промовляннядражнилок на російську армію, щоби знецінити ворога та зменшити страх;
• масажвух та простукування зони за вухами;
• застосування дихальних практикз гучним видихом;
• гра“Слоник”, який обмахується вухами (для цього прикласти долоні до вух, відтуляти й затуляти їх);
• гра“Комахи” (уявити, що в приміщенні багато комарів і ловити їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців);
• позіхання(для цього потрібно провести пальцями від вушної раковини до щелепного суглоба і запропонувати дитині позіхати);
• розсмоктуванняльодяників, жування сухофруктів, цукерок чи гумок;
• пусканнямильних бульбашок, якщо дозволяють обставини.