Постав на паузу: 6 способів навчити дитину швидко заспокоїтися
Всі діти — імпульсивні, каже Ніколь Шварц, сімейний психотерапевт. Всім їм, і багатьом дорослим теж, необхідно вміти «поставити себе на паузу». Як цього навчити дитину? Залишати її «дуріти» — погано, ставити в кут — не дає бажаного результату. Але дещо придумати все-таки можна.
1. Для початку розкажіть дитині про роботу мозку зрозумілою їй мовою
«Твій мозок унікальний! Він посилає сигнали в усі частини тіла і каже їм, що робити! Він допомагає тобі бігати, стрибати, навіть чхати! Мозок допомагає тобі рахувати, писати, читати. Він допомагає тобі приймати рішення. На жаль, мозок не може чітко мислити, коли ти засмучений або сильно розгніваний, або дуже-дуже схвильований».
2. Далі поясність поняття “паузи”
«Ти знаєш, як ставити на паузу твої комп’ютерні ігри та відео, але чи знаєш ти, що своє тіло ти теж можеш «поставити на паузу»? Пограймо: ти танцюй, а потім я скажу: «Пауза!» і ти замреш».
3. Розкажіть про взаємозв’язок між мозком та вмінням робити паузу
«Пам’ятаєш, я тобі казала, що іноді наш мозок не може ясно мислити? Йому можна допомогти. Знаєш як? Поставити тіло «на паузу»! Для паузи потрібно глибоко-глибоко вдихнути. Це щоб у мозку був кисень для хорошої роботи. Можеш глибоко вдихнути? Молодець! Можна ще кілька таких вдихів зробити, якщо заспокоїтися важко».
4. Додайте емоційний аспект
«Подумаймо: коли може бути важко зробити правильний вибір? Коли хтось бере без дозволу твою іграшку, коли ти не розумієш, як зробити домашнє завдання, або коли мама тебе кличе додому обідати. Можеш ще згадати якісь випадки? Коли це трапляється, ти можеш відчути себе сумним, злим, розгубленим, стурбованим».
5. Практикуйте
«У такі моменти наш мозок не може нормально думати! Ми не можемо приймати правильні рішення, коли ми так засмучені. І трапляються удари, укуси, крики, кидання зошитів. У такі моменти тобі й потрібна пауза. Глибоко вдихаємо. Потрібно ще вдихнути? Вдихаємо ще раз».
6. Не зупиняйтеся на досягнутому
Тепер використовуйте слово «пауза», коли дитина емоційно схвильована: «Я бачу, ти розсердився на брата. Зробімо швидку «паузу»! Ось так, молодець. Потрібно ще подихати чи ти вже заспокоївся?». І не забувайте про себе, в моменти, коли здається, що весь світ проти вас і збожеволів, говорите собі й дітям: «Я дуже розсерджена через розбите тобою вікно. Я не можу зараз спокійно з тобою про це говорити. Мені потрібно взяти паузу. Зараз я подихаю і зможу нормально думати та говорити».
Коли ви навчите дітей «робити паузу», то наступним кроком в їхньому розвитку стане вироблення їхніх власних стратегій знаходити розв’язання проблеми та робити правильний вибір.
