Психолог радить: як не втратити зв’язок з дитиною, щоб вона почувалася щасливою?

      Як не дати дитині замкнутися в собі? Яку установку мають дати собі батьки?

Питання збереження гарних стосунків між батьками і дітьми завжди було актуальним і виникає тоді, коли дитина починає проявляти самостійність і показувати свій характер. Якщо і в цей час продовжувати на неї тиснути авторитетом, швидше за все, вона просто замкнеться в собі, думатиме, що її ніхто не розуміє, почуватиметься самотньою. Це -найважливіший вік для встановлення між вами дружніх відносин. У будь-якому випадку, найперше, що потрібно зробити – це дати собі установку: ви любите дитину і крапка. Ви приймаєте її такою, якою вона є просто тому, що вона ваша.

Вашій дитині – від 3 до 7 років. Яку модель поведінки мають обрати дорослі?

У період 3-7 років дитинства закладається фундамент довіри між батьками та дитиною. У цей період ми навчаємо дитину самостійності та спілкуємося з нею, тому важливо контролювати свої емоції, щоб мати змогу спокійно реагувати на перші прояви характеру дитини. Розмовляти як з дорослою, але дозувати інформацію. Завжди говорити правду – так формується довіра до батьків та до соціуму. Говорити про свої почуття (можливо, ви сьогодні втомилися і пограєтеся пізніше, про те, що ви відчуваєте, про любов до дитини). Будьте чесними та пояснюйте, «чому так», і ваша дитина вчитиметься цьому у вас. Поважайте простір своєї дитини, перед тим, як щось зробити, питайте: “Чи можна з тобою пограти?”, “Можна увійти до кімнати?”. Постійно обіймайте свою дитину і при обіймах не поспішайте їх відпускати: дитина сама це зробить тоді, коли їй самій вистачить. Цілуйте свою дитину (бажано, не менше 8 разів на день), говоріть, як ви її любите.

Якщо ж робите зауваження, то робіть це вдумливо і спокійно, щоб не образити та не принизити гідність маляти. Не забуваємо, що дитина має власне життя, у неї всередині відбуваються якісь свої процеси, на які має право, їх потрібно поважати і приймати.

Доньці або сину – від 13 до 17. Чи варто вдаватися до авторитарного тону та категоричності?

Період 13-17 років – підлітковий вік та початок юнацтва, коли співробітництво та партнерство є найкращою формою виховання, обраною батьками. Контроль безумовно потрібен, але обережний, щоб не принизити дитину. У цей період у дитини вже є обов’язки та відповідальність за їх виконання. Приділяйте дитині час, щоб просто поговорити про її справи. Нехай спочатку вона їжачиться, але будьте наполегливі і щирі. Обговорюйте з дитиною також важливі теми в сім’ї.

У цей період важливо формувати дружні відносини та уникати авторитарного тону на кшталт: “Як я сказала – так і буде!”, адже опір буде сильніший. Краще замінити на фразу: “А як ти вважаєш, як буде краще?” Якщо ж вам довірили таємницю, або поділилися тим, що важливо, ніколи не засуджуйте і не критикуйте дитину, навіть якщо дуже хочеться.

Щоб налагодити стосунки з дитиною батькам потрібно прийняти той факт, що дитина вже зріла, самостійна особа, вже вільна робити якийсь вибір. Природно, що діти для батьків завжди залишаються дітьми, не дивлячись на їхній вік, але внутрішньою роботою для батьків є випустити і дозволити стати дорослими.

Як не втратити зв’язок з дитиною, щоб вона почувалася щасливою?

Зрозумійте і те, що життя – одне: як у дитини, так і у вас, і вам за неї прожити його не вийде, дайте їй набити свої шишки. Ви б охоче зробили за неї вірний вибір, уберігаючи від промахів і розчарувань, – це природне батьківське прагнення. Але ось доречно воно лише у разі абсолютної недієздатності вашого чада. В інших випадках має сенс навчати дітей правильно ставитися до проблем, ухвалювати рішення і відповідати за них. Не забувайте піклуватися і про себе та свій стан здоров’я, пам’ятайте: «У щасливих батьків ростуть щасливі діти».

Як би не складалося у житті, батьки завжди мають ставати на бік дитини. Не просто на словах. Дитина повинна знати про їхню підтримку, постійно отримувати її підтвердження у дрібницях. Якщо вона надсилає повідомлення, приходить, телефонує, бо хоче чимось поділитися або щось розповісти, що б ви не робили в цей момент – все відкладається, дитина хоче щось сказати. Через два роки цей момент може виявитися не просто цілющим, а життєрятівним. Тому що дитина буде знати, якщо вона прийде з проблемою до мами, то мама все відкладе і буде тільки з нею, буде слухати і підтримає. Це просто період такий, підлітковий. Діти пробують світ на міцність.

Які найголовніші цінності хоче отримати дитина від вас?

Любіть свою дитину, шукайте шляхи до дитячої душі, домовляйтеся з нею, спілкуйтеся, уникайте брехні.

Кожна людина – унікальна і неповторна. Кожне життя – це скарб. Пам’ятайте, як би ви не намагалися виховувати найкраще в дитині, її перший приклад – це ви. Виховуйте в собі те, що хочете потім бачити у своїй дитині. А найголовніше правило – частіше обнімайте свою дитину.