Як організувати ефективну взаємодію під час війни: практичні поради та корисний досвід

До 24 лютого 2022 року ніхто не міг навіть уявити, що уроки будуть проводитись під звук повітряної тривоги чи артилерійських обстрілів. Що наші учні будуть навчатися не під дахом рідної школи, а з-за кордону, у підвалах чи станціях метро. Але, на жаль, це не жахливий сон, це наша реальність. Проте освітяни продовжують навчати школярів, незважаючи на складні умови та власні емоції. Саме про нагальні проблеми в освітньому процесі під час війни та способи їх вирішення говорили в межах Всеукраїнської інтернет-конференції «Психолого-педагогічні засади роботи в кризових умовах».

Продуктивність учнів і вчителів в кризових умовах

Організація освітнього процесу у воєнний час потребує зовсім іншого підходу, коригування цілей та очікувань. Адже нові умови – нове мірило продуктивності. Як полегшити адаптацію до реалій? Під час свого виступу Юлія Батура, вчитель хімії у КУ ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів (м.Суми), порадила не ставити занадто високі вимоги до себе та учнів. Для зняття напруги та заохочення школярів до активної роботи варто урізноманітнити навчання та включити до уроку такі елементи:

  • вступну частину (настрій, оцінка емоцій, побажання, гра);
  • полегшене домашнє завдання;
  • позитивний ритуал закінчення заняття (меми, жарти, ігри);
  • позаурочні чати (Telegram-канал);
  • інфоприводи;
  • завдання дня;
  • малювання на онлайн-дошці;
  • патріотичний фон для Zoom-уроків.

Також у ході виступу спікерка поділилися корисними лайфхаками щодо визначення мікроцілей, використання правила 5 хвилин та правила інерції й застосування техніки «Pomodoro».

На гойдалці між відчаєм і надією: як підтримати себе у темні часи

Із початком бойових дій на території України багато хто з нас відчуває сильну напругу, тривогу та знервованість. А що робити, якщо ці почуття не зникають? Вони нібито «увімкнулись» і не можуть «вимкнутись». Анна Ленчовська, виконавча директорка ГО Київський Освітій Центр «Простір толерантності» та координаторка Інституту «Навчай для України: Формуй майбутнє своєї країни» радить не панікувати – це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. Залежно від ситуації, в якій опинилися людина, психологи виділяють три стани нервової системи, які відповідають  кольорам світлофора:

  • червона – «Завмри» (у разі загрози життю організм потребує енергозаощадження);
  • жовта – «Бій або біжи» (у випадку небезпеки людина відчуває  збудження);
  • зелена – «Взаємодія» (якщо людина почуває себе у безпеці та затишку, домінує  допитливість та кмітливість).

Звісно, перебування у червоній зоні вкрай небезпечно для  нервової системи. Аби вийти з неї струсіть напругу, зробіть кілька довгих видихів, погирчить як лев, озирніться навколо та знайдіть 5 предметів жовтого кольору. А чому б не створити власні ритуали та нові сенси?

Працюємо з емоціями, Або як зберегти здоровий глузд до перемоги

Як зберегти психологічну рівновагу у складні часи та не втратити надію на світле майбутнє? Любов Цукор, головна редакторка та авторка статей журналу освітнього проекту «На Урок», радить намагатися усвідомлювати свої емоції, ідентифіковувати, приймати та, за можливості, працювати з ними. Вам здається це занадто складним? Насправді існує багато способів впоратися з власними почуттями, наприклад, арт-терапія. Ця наука одночасно є засобом самовираження, ресурсом для психічного здоров’я та освітнім інструментом. До речі, для її застосування зовсім не потрібно мати унікальні творчі здібності! Якщо ви перебуваєте у стані стресу чи тривоги, спробуйте намалювати простий кольоровий малюнок, який відбиває ваші негативні емоції, а потім знищить його. Або нагадайте собі про щастя, створіть «панічну» книгу чи придумайте казку з сумним початком і щасливим хеппі ендом.

Бажаєте дізнатися, як це зробити та познайомитися з безкоштовним додатком VOS для підтримки психічного здоров’я? Неодмінно перегляньте виступ!

Ненасильницьке спілкування та резонансна підтримка дітей та молоді в кризових умовах

Кризові умови мають  вкрай негативний вплив на психіку дітей і підлітків. Серед їх наслідків можна виділити втрату апетиту, складнощі в концентрації, безсоння або нічні кошмари, страх перед страхом, шкідливі звички та ізоляцію. Аби надати ефективну підтримку школярам, Вікторія Преображенська, медіаторка ГО «Ла Страда-Україна», порадила використовувати:

1. Ненасильницьке спілкування, яке характеризується:

  • чесним самовираженням та прийняттям без осуду та оцінок самовираження іншої людини;
  • відсутністю поганих чи гарних емоцій. Слід пам’ятати, що кожна негативна емоційна реакція виникає внаслідок незадоволених потреб в безпеці, виборі, спокої, любові, їжі, воді, сні;
  • прийняттям та визнанням досвіду або емоційних реакцій іншої людин із любов’ю та емпатією;
  • присутністю з іншою людиною в тому, що вона проживає чи відчуває.

2. Резонансну мову та підтримку, яка виражається у теплій та дбайливій присутності, відчуттями через тіло.

Уроки під час війни: як навчати в початковій школі

Чи потрібно говорити про війну з молодшими учнями? А якщо так, то як саме? Інна Іванова, заступник директора з НВР Першотравенського ліцею №2,  вважає, що діти мають знати про цей важкий етап в історії нашої країни, але потрібно виважено та дуже обережно доносити інформацію. Вона має не лякати школярів, а спонукати їх усвідомлювати значущість цих подій та формувати свідому громадську позицію. Під час свого виступу спікерка поділилася неймовірно цікавим досвідом щодо проведення:

  • загальнонаціональної хвилини мовчання. На жаль, щодня в Україні фіксуються воєнні злочини проти мирного населення. Як розповісти школярам про шокуючі події, наприклад, про трагедію у Бучі чи Ірпені? Звісно, не можна показувати їм жахливі світлини чи докладне інтерв’ю очевидців із подробицями знущань. Краще розповісти, як весь світ підтримує нашу країну (наприклад, шляхом проведення акції-перфомансу у Грузії або у  Вільнюсі);
  • уроків. За допомогою новинного матеріалу можна зробити неймовірно цікаві завдання! Наприклад, можна ознайомити учнів із новиною про евакуацію білого тигра з екопарку Фельдмана та запропонувати їм скласти текст. Або включити до завдань інформацію про всесвітньо відомих собаки Патрона чи кота Степана.

Також у ході виступу спікерка розповіла, як пояснювати учням сучасні новоутворення української лексики та їхній вплив на словниковий запас.

Особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану

Через бойові дії на території України дистанційне навчання є єдиною можливістю організувати освітній процес у зручний час незалежно від місця перебування. Але як активізувати роботу школярів у таких складних умовах? Ірина Дядюшкіна, вчителька біології КЗО «Гімназія №3» Дніпровської міської ради, вважає, що ефективний онлайн-урок в умовах має містити:

  • емоції;
  • візуалізацію;
  • гнучке оцінювання;
  • інтерактив;
  • активізацію.

Аби зробити урок «острівцем» стабільності, спікерка порадила використовувати неординарні прийоми (наприклад, з’їж жабу зранку, їж слона по частинах) та біодекватну методику, яка базується на трьох китах:

  • система;
  • зворотній зв’язок;
  • освітні платформи та онлайн-сервіси.

Бажаєте дізнатися, як організувати продуктивне навчання та відновити власний ресурсний стан? Перегляньте виступ спікерки!

Критичне мислення у кризових умовах

Критичне мислення вважається важливою навичкою успішної людини ХХІ століття. Саме від нього залежить здатність аналізувати інформацію, уникати стереотипності, не боятися робити помилки та спиратися на власний досвід. З початком воєнних дій на території України його роль значно підвищилась та розширились сфера застосування. Адже тепер потрібно не лише знаходити істину в оточуючому світі, а й у собі. У ході свого виступу Ганна Сукачова, редактор Освітнього проекту «На Урок», порадила формувати та вдосконалювати:

  • критичне ставлення до себе. Аби виховувати цю навичку потрібно навчитися любити себе та дбати про себе, цінувати свій досвід і свої здобутки та не знецінювати власні переживання. Шукайте те, що заспокоює та дає можливість опанувати себе, приділяйте багато уваги рутинним справам та мікроплануванню. А чому б не завести щоденник, в якому занотовувати свої враження, відчуття та переживання?
  • критичне ставлення до інформації, подій та оточення. У період воєнного часу ця навичка є вкрай важливою, адже іноді дуже складно відрізнити фейк від правдивого факту. Тому варто користуватися тільки достовірними джерелами, спиратися на внутрішню мотивацію та аналізувати все, що прочитали або почули. А ще планувати та мріяти!
  • критичне ставлення до роботи. Звісно, ми звикли працювати по-іншому – у режимі багатозадачності та завзятості. Проте зараз варто оцінити, що треба зробити у першу чергу. Розвантажте програму, надавайте перевагу інтерактивним і творчим завданням, використовуйте різноманітні ресурси та інструменти. Та якомога більше спілкуйтеся!

Бажаєте отримати ще більше корисних порад та цікавих ідей для роботи в кризових умовах? Неодмінно перегляньте запис конференції!

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *